Роль вісцеральної жирової тканини у розвитку гормонально-метаболічних порушень у хворих на цукровий діабет 2-го типу з ожирінням та артеріальною гіпертензією

У статті подані результати дослідження рівня адипокінів (лептину та адипонектину), а також
резистентності до інсуліну та секреторної активності -клітин підшлункової залози залежно від кількості
жирової тканини в організмі й типу її розподілу, що вивчався за допомогою двофотонної рентгенівської
абсобціометрії, у 106 пацієнтів (50 чоловіків і 56 жінок віком 55,90 ± 2,15 року) із цукровим діабетом (ЦД)
2-го типу, ожирінням та артеріальною гіпертензією порівняно з контрольною групою обстежуваних (без
ЦД, ожиріння й артеріальної гіпертензії). Було показано, що надлишкова кількість жирової тканини у хво-
рих на ЦД 2-го типу справляє вплив на розвиток гормонально-метаболічних порушень, що пов’язано з
особливостями продукції адипокінів. Було виявлено, що гіперпродукція лептину жировою тканиною та
зниження базального рівня адипонектину при ожирінні створюють передумови до зниження чутливості
клітин-мішеней до інсулін-опосередкованого засвоєння глюкози, перенапруження й подальшого висна-
ження секреторної функції -клітин підшлункової залози, а також до підтримання стійкого стану рези-
стентності до інсуліну та зміщення гомеостазу глюкози в напрямку переважання гіперглікемічних станів.
Також встановлено фізіологічно детермінований статевий диморфізм рівня адипокінів, що обумовлює
більш високу толерантність жіночого організму до надлишку маси жирової тканини. Підтверджено, що
стан гіперлептинемії та гіпоадипонектинемії лежить в основі порушень вуглеводного обміну у хворих на
ЦД 2-го типу з ожирінням та артеріальною гіпертензією.
Ключові слова: цукровий діабет 2-го типу, ожиріння, артеріальна гіпертензія, лептин, адипонектин, дво-
фотонна рентгенівська абсорбціометрія, жирова тканина.

Завантажити статтю у форматі PDF

Добавить комментарий